Geography teacher: Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2019

Міністерство освіти і науки надало методичні рекомендації з викладання предметів на 2019/2020 навчальний рік.

Рекомендації є в листі № 1/11-5966 від 1 липня.

Міністерство звертає особливу увагу вчителів на те, що у змісті навчальних програм послідовно впроваджено компетентнісний підхід.

Рекомендації МОН розробило спільно із Національною академією педагогічних наук та Інститутом модернізації змісту освіти. Вчителі можуть використовувати їх у практичній роботі.

Підходи викладання, описані у методичних рекомендаціях, відповідають Концепції “Нова українська школа” та показують, як впроваджувати наскрізні змістовні лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість та фінансова грамотність”.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

читання з розумінням;
уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
критичне та системне мислення;
здатність логічно обґрунтовувати позицію;
творчість, ініціативність;
вміння конструктивно керувати емоціями;
оцінювати ризики, приймати рішення;
розв’язувати проблеми;
здатність співпрацювати з іншими людьмии

Ознайомитись із рекомендаціями можна у документі нижче.

Методичні рекомендації викладання географії у 2019-2020 н.р.

Додаток

до листа Міністерства
освіти і науки України
від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Методичні рекомендації щодо викладання

географії у 2018/2019 навчальному році

Спрямування цивілізаційного вектора України на інтеграцію в єдиний європейський освітній простір вплинула на модернізацію змісту освіти, що розпочалась із впровадження нових підходів до формування освітніх та навчальних програм, пов’язаних з компетентнісно орієнтованим навчанням, оскільки воно має результативно-цільову спрямованість. Відповідно до мети й завдань географічної освіти, предметна географічна компетентність учнів визначається як здатність до застосування здобутих географічних знань, умінь і навичок, ціннісних установок та специфічного географічного мислення, сформованих на підґрунті здібностей і життєвого досвіду учнів, які необхідні для оптимальної діяльності в навколишньому середовищі та успішної самореалізації в соціумі, передбачення наслідків такої діяльності та розв'язання власних життєвих завдань і проблем, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Предметна географічна компетентність учнів включає змістовий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний компоненти, які закладено в очікуваних результатах навчально-пізнавальної діяльності учнів оновлених та нових навчальних програм.

Так, у 2018/2019 навчальному році учні 6-9-их класів вивчатимуть географію за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). Учні 11 класу вивчають географію на профільному рівні за програмою, затвердженою наказом МОН України від 14.07.2015 № 826. Зазначені навчальні програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

У вересні 2018 року учні 10 класу розпочнуть вивчення географії на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень) та профільному (175 годин, 5 годин на тиждень) за новими навчальними програмами, що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html). Змістом Пояснювальної записки до навчальних програм визначено компетентністний потенціал предмета, мета і основні завдання курсу географії у старшій школі.

Курс географії в 10 класі «Географія: регіони та країни» спрямований на формування в учнів знань про особливості населення й просторової організації господарської діяльності в регіонах світу та окремих країнах, умінь орієнтуватися у світових і регіональних соціально-економічних, суспільно-політичних, екологічних процесах. На рівні профілю у програмі курсу поглиблюється географічна і економіко-соціальна освіта випускників закладу загальної середньої освіти через вивчення глобальних, територіально-диференційованих, господарських, соціокультурних і соціоекологічних проблем, розкриття ролі окремих держав і народів у світовій економіці й політиці, процесів економічної і політичної інтеграції країн і народів. Оскільки зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи, навчальна програма розроблена таким чином, щоб основні компетентності пронизували увесь зміст географічної освіти і робили його прикладним до життя, формуючи спільні для всіх компетентностей вміння: уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Структура програми 10 класу на рівні стандарту представлена вступом і шістьма розділами. У Вступі окреслюються завдання курсу, особливості сучасної політичної карти світу, аналізуються ключові проблеми і тенденції світового господарського процесу.

Розділи І-V програми спрямовані на ознайомлення з соціально-економічними особливостями регіонів світу та регіональних диспропорцій у розвитку окремих країн. На профільному рівні – це 7 розділів, де розділи І-VІ спрямовані на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах.

Завершується вивчення курсу на рівні стандарту розділом VІ «Україна в міжнародному просторі», завданнями якого є розкрити геопросторову структуру світу, визначити місце України на геополітичній карті світу, окреслити основні вектори сучасної української геополітики, міжнародні економічні зв’язки з регіонами та країнами світу, участь України в процесах європейської економічної інтеграції та реалізації стратегії сталого розвитку. На профільному рівні - розділом VІI «Сучасні проблеми і стратегії розвитку світу та України на ХХІ століття», що розкриває прояв глобалізаційних викликів на території України, стратегічні цілі сталого (збалансованого) розвитку України та роль України у сучасному політичному та економічному просторі.

Наведений у програмі перелік країн для вивчення є орієнтовним. Учителю надається право додавати для детальнішого ознайомлення інші країни, які відповідають інтересам навчального закладу з огляду на його можливі міжнародні зв’язки, а також пріоритетам зовнішньої політики України з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації у світі.

Удосконалення організації освітнього процесу з позицій компетентнісного підходу полягає в забезпеченні особистісної спрямованості процесу навчання, яка реалізується через різноманітні форми проведення уроків, мотивацію та диференціацію процесу навчання та дає змогу розробити алгоритми формування елементів предметно-географічних компетентностей учнів, зокрема географічних фактів, номенклатури, уявлень, понять, причинно-наслідкових зв’язків, прикладних і картографічних умінь тощо. Учителю географії необхідно вирішити важливе методичне завдання – реалізувати на практиці компетентнісний підхід, сформувати в учнів готовність використовувати отримані знання, вміння та навички в реальному житті для розв’язання практичних завдань та життєво важливих ситуацій. Розв’язати таку проблему можна, використовуючи на уроках географії активні методи навчання, технології, які розвивають передусім пізнавальну, комунікативну і особистісну активність сьогоднішніх учнів. Такі базові технології та методи, як проблемне навчання, проектне навчання, розвиток критичного мислення, когнітивного навчання, навчання у глобальному інформаційному суспільстві, особистісно орієнтоване навчання, диференційоване навчання, модульна технологія підтримують компетентнісно-орієнтовану підготовку учнів, а їх реалізація здійснюється за допомогою різноманітного сполучення методичних прийомів, застосування педагогічних засобів та форм навчання, які є конкретними способами організації навчальних дій учнів.

Компетентнісний підхід до навчання географії підкреслює діяльнісний складник результатів освіти та їхню практичну значущість у процесі набуття школярами досвіду виконання практично-зорієнтованих завдань. Оскільки практична робота учнів як форма проведення занять з географії є необхідним засобом пізнання й певним етапом формування географічного мислення школярів, курс географії у старшій школі має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується під час виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень, спрямованих на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, розв’язання географічних, екологічних й соціально-економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, дискусій, семінарів, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових ігор, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета використання таких форм і прийомів навчання може бути різною: контролюючою, навчальною, стимулюючо-мотиваційною, розвивальною, виховною тощо.

Програмою в 10 класі на рівні стандарту передбачено виконання 7 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання в кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя. У 10 класі профільного рівня передбачено виконання 25 практичних робіт, що є обов’язковими для всіх учнів класу. Учитель обов’язково оцінює п’ять практичних робіт на вибір у кожному семестрі.

До більшості розділів курсу запропоновано орієнтовні теми творчого характеру для проведення досліджень. Тематика варіативних досліджень може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або у групі.

Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.

Сучасному вчителю необхідно урізноманітнювати форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з географії в різних режимах (традиційний, інтерактивний та самостійна робота) та використовувати традиційні й нетрадиційні види уроку географії, практичної й дослідницької, творчої роботи з географії та позакласного й профільного географічного навчання, що сприятиме формуванню не лише предметних (географічних), а й ключових компетентностей (інформаційно-цифрової, соціальної і громадянської, підприємливості та фінансової грамотності, загальнокультурної та екологічної грамотності тощо).

У досягненні педагогічних цілей компетентнісного підготовки з географії домінантне місце серед засобів навчання посідають картографічні та картографічно-геоінформаційні. Модернізація сучасної географічної освіти пов'язана із застосуванням геоінформаційніх засобів – комплексу різноманітних картографічних моделей, що створюються за допомогою комп'ютеризованих просторово-аналітичних програмно-спеціалізованих засобів навчання (передусім ГІС-інструментарію). Тому до основних рівнів вмінь роботи учнів з картами належать розуміння, читання й знання карти, а ознайомлення учнів з основами створення й можливостями використання геоінформаційних технологій у цілому сприяє розвиткові системного просторового мислення старшокласників, усталенню їхнього географічного бачення світу (як однієї з предметних географічних компетенцій), набуванню ними досвіду застосовування інформаційних технологій, способів візуалізації просторових об'єктів, сучасних програмних засобів просторового аналізу і забезпеченню їхніх особистих потреб у підготовці до можливої майбутньої професійної діяльності.

Водночас, як і раніше, у системі засобів навчання особливу роль відіграє компетентнісно-спрямований підручник з географії, який з навчальної проекції нормативного наукового знання перетворився в дієвий інструмент оновлення освіти, що ґрунтується передусім на реалізації індивідуального, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. Кожен з підручників, за якими будуть працювати десятикласники, реалізує компетентнісний підхід засобами, що вибрані і розроблені авторами. Зокрема:

1. Геoграфія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої oсвіти (авт. Г. Д. Дoвгань, O. Г. Стадник) як комплексна інформаційно-діяльнісна модель освітнього процесу на уроках географії має структуру, мову й форму викладу навчального матеріалу, систему завдань і вправ, що підпорядковані завданням компетентнісного розвитку учнів. До активної діяльності кожного учня спонукає також система завдань самостійної роботи, що формує уміння застосувати здобуті знання на практиці, колективній діяльності та самоосвіті. Це завдання під рубриками «Працюємо в групах», «Дослідження», «Практичні завдання», що відповідають дослідницькому рівню діяльності. На цьому етапі аналізуються, порівнюються, зіставляються декілька компонентів підручника (текст, карти, діаграми, графіки, таблиці) або інших джерел географічної інформації з метою виявлення закономірностей, встановлення прямих та зворотних зв’язків. Рубрики «Поміркуйте», «Набуваємо практичних навичок», «Працюємо самостійно» перетворюють навчання на дійсно творчий процес, дають можливість застосовувати знання й уміння в різних життєвих ситуаціях, допомагають побачити суспільно-географічні закономірності навколо себе. До підручника розроблений електронний ресурс interactive.ranok.com.ua, який містить додаткову корисну інформацію; посилання на міжнародні сайти, що постійно оновлюють статистичні дані; тестові завдання для підготовки до контрольних та самостійних робіт, які виконуються в режимі онлайн тощо.

2. Географія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої oсвіти (авт. Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В.) у повній мірі реалізує компетентнісний підхід не тільки через змістове наповнення, а й через ілюстративний матеріал (авторські карти, схем, таблиці, малюнки) та комплекс додаткови інструктивних матеріалів, систему компетентнісно-зорієнтованих завдань, питань та вправ, словник та додатки, які розкривають суть головних процесів і явищ, що мають місце у світовій економіці та забезпечують діяльнісний і оцінний компоненти очікуваних результатів. Формування суто географічних компетентностей і насамперед - просторової компетентності, пов’язано з завданнями рубрики «Працюю з картою», за якими учні встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між певними економічними явищами та чинниками їх виникнення. Пошук напрямків подолання проблем, які є актуальними для України, за умови використання позитивного досвіду інших країн, формує в учнів вміння формулювати і висловлювати власну думку, обґрунтовувати свою позицію, проявляти творчість та ініціативність. Окремі завдання дають можливість учням оцінити ризики від прийняття певних, вказаних у тексті завдання, рішень та висловити власну обґрунтовану позицію з цього питання. У різнорівневих завданнях (особливо в рубриці «Генерую ідею») інтегруються знання з математики, природничих наук та обізнаність учнів із сучасними технологіями. Значна частина змістового матеріалу є інноваційною, в основному тексті та у завданнях до нього формуються екологічна компетентність учнів та інформаційно-комунікаційна. Учні не лише знаходять відповідну інформацію у всесвітній мережі Інтернет, а й спільно виконують завдання у групах. У такий спосіб формуються потреба в навчанні впродовж життя та навички соціальної взаємодії. Окремі завдання спрямовані на формування підприємливості та фінансової грамотності учнів та інших наскрізних змістових ліній.

3. Географія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти (авт. П. О. Масляк, С. Л. Капіруліна, О. Г. Бродовська) забезпечує формування загальнопредметних компетентностей учнів через змістову частину й систему вправ та завдань, які пропонуються на початку та в кінці кожного параграфа, а також в кінці кожної теми та розділу відповідно до програми з географії.

Формування комунікативної компетенції, загальнокультурної, проектно-технологічної компетентністей (здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності) реалізуються через перенесення акценту з інформаційно-накопичувальної спрямованості підручника для навчання на формування і розвиток здатності самостійно здобувати знання у процесі предметно-перетворювальної, пошуково-дослідницької практичної діяльності, застосовувати його як в навчальних, так і нестандартних творчих ситуаціях, які обіграватимуться на практиці під час організації та проведення уроків учителем.

Соціальна компетентність (здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі), саморозвиток і самоосвіта старшокласників реалізується в підручнику через залучення їх до обговорення поданого теоретичного його змісту та орієнтацію на пошук додаткової інформації або застосування вже отриманих учнями з попередніх курсів географії знань. Пропонуються завдання, що можливо виконати через роботу в команді, яку можуть організувати як учитель (наприклад, під час виконання програмових практичних робіт), так і самі учні (наприклад, під час роботи над тематикою досліджень, які пропонує підручник відповідно до змісту державної програми з географії). Додаткові джерела інформації подано в підручнику у вигляді значної кількості посилань на матеріали мережі Інтернет.

4.Географія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.)

Концепція підручника акцентує увагу на провідній ролі географії в розв’язуванні економічних, соціальних та екологічних проблем людства, обґрунтовує доцільність наукового підходу до природокористування.

Авторська модель підручника спрямована на формування в молоді як предметних географічних, так і ключових компетентностей, зокрема: соціальної та громадянської підприємницької, загальнокультурної, інформаційно-цифрової.

5.Географія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти (автори В. В. Безуглий, Г. О. Лисичарова) забезпечує реалізацію компетентнісного освітнього підходу і у повній мірі розкриває теми курсу географії 10 класу – «Географія: регіони та країни. Автори намагалися якнайповніше відобразити пізнавальну та конструктивну роль курсу, щоб підручник став орієнтиром у сучасному інформаційному полі. Для розвитку самостійності учнів та забезпечення умов реалізації інформаційної компетенції запропоновано перелік літературних джерел, що будуть корисними для роботи за рубрикою «Орієнтовні теми для досліджень».

6. Географія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти (Пестушко В. Ю., Уварова Г. Ш., Довгань А. І.) Зміст та методичний апарат підручника акцентує увагу учнів не тільки на розуміння сучасних соціальних та економічних процесів в різних регіонах і країнах світу, а й на використання отриманих знань та перетворення їх на особистісний досвід учня, здатного до осмислення і розв’язання географічних проблем та прийняття нестандартних рішень. Ілюстративний матеріал є наочною основою організації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників, що підсилює географічну компетентність. Для самореалізації та особистісного розвитку учнів, формуванню в них спроможності здійснювати рефлексію щодо своєї діяльності, ефективно управляти часом та інформацією, працювати з іншими учнями в конструктивний спосіб (особистісна, соціальна і навчальна компетентності) сприяють запитання і завдання в кінці параграфів, виконання зазначених у підручнику практичних робіт, виконання завдань рубрики «Географічний інтерактив».

Цифрова компетентність формується за рахунок використання учнями посилань на сайти, офіційних міжнародних та регіональних організацій вміщених у підручнику, на допомогу учням задля аналізу і порівняння статистичних даних по країнам світу, проведення програмних досліджень, створення презентаційних матеріалів. Використання цифрових технологій допоможе старшокласникам не тільки використовувати «готові дані», а й оцінювати, створювати й фільтрувати цифровий контент, порівнювати дані з різних сайтів мережі Інтернет.

Підприємницька компетентність є дуже важливою при вивчення географії у 10-му класі і доповнює інші ключові та географічну компетентності. Особливе значення для її формування є розробка різноманітних соціально-економічних проектів, що включені як в практичні роботи, так і в підсумкові завдання в параграфах підручника. Формування підприємницьких навичок у старшокласників ґрунтуються на креативності (критичному мисленні та вмінні розв’язувати проблеми), ініціативності, відповідальності. Виконання запропонованих завдань допоможуть учням усвідомити важливість економічних знань, сформують стійкі уявлення про економіку різних країн світу, їхні соціальні й економічні можливості. Крім того, окремі завдання в параграфах (наприклад, підготовка есе, тез, аргументація тенденцій розвитку економіки в країнах світу) спрямовані на розвиток в учнів вмінь усно і письмово спілкуватися в різних комунікативних ситуаціях, вести діалог з актуальних проблем соціально-економічної географії, розуміти і використовувати рідну та іноземні мови в позитивний спосіб. Підручник насичений інформацією як в параграфах, так і в додаткових рубриках («Реалії сьогодення», «Історія географії», «Національні надбання»), яка спроможна формувати громадянську компетентність і розуміння соціально-економічних аспектів країн і того, який внесок національна ідентичність вносить у європейську ідентичність

7.Географія (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти (Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., Яценко Б. П). Набуттю компетентності у природничих науках і технологіях підпорядковані усі структурні блоки підручника. Його основні навчальні тексти й додаткові, що винесені в окремі рубрики, система різнорідних запитань і завдань, інші текстові й позатекстові компоненти виступають інструментами засвоєння країнознавчих знань та формування умінь пояснювати суспільно-географічні явища; самостійно чи в групі досліджувати їх соціальні й економічні аспекти; порівнювати статистичну інформацію, закладену в структурних схемах і таблицях; визначати й аналізувати проблеми регіонів світу і країн; оцінювати значення географії для сталого розвитку суспільства. У підручнику знайшли відображення наскрізні змістові лінії, які реалізуються різними засобами. Формуванню ініціативності й підприємливості сприяє виконання програмових досліджень (за вибором учня), які в підручнику виокремлено в рубрику «Проведіть дослідження». Така робота розвиває уміння генерувати ідеї, здійснювати проектну діяльність, прогнозувати вплив географічних процесів і закономірностей на розвиток підприємництва.

Вироблення соціальної компетентності спирається на формування власних суджень на основі текстів підручника і становлення соціальних цінностей ( та через рубрику «Світ у просторі і часі», яка пропонує цікаві факти, що стимулюють бажання зрозуміти унікальність країни, подорожувати, спілкуватися з її громадянами та наскрізну рубрику «Попрацюйте в групі».

В умовах глобалізації не зменшується, а навпаки актуалізується громадянська компетентність, зокрема через останній розділ підручника «Україна в міжнародному просторі», який згідно з навчальною програмою повністю присвячено Україні. Він містить виклад нової для учнів теми «Україна в геополітичному вимірі». Екологічна грамотність і здорове життя як наскрізна змістова лінія пронизує зміст тем по всіх регіонах світу. У кожному розділі наголошується на імперативі виживання в обмеженому просторі, необхідності нівелювати ризики і використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших у довкіллі. Цій компетентності слугує вироблення уміння застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших, ціннісного ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного природокористування.

8.Геoграфія (прoфільний рівень) підручник для 10 класу закладів загальної середньої oсвіти (авт. Г. Д. Дoвгань, O. Г. Стадник, П. O. Масляк, С. Л. Куртей, O. Г. Брoдoвська). Зміст підручника скеровано на переoсмислення рoлі знань і переорієтацію учнів на можливості застoсoвувати їх у нoвих умoвах. Орієнтирів навчальної діяльності (у запрoпoнoванoму автoрським кoлективoм підручника) зміщено зі знаннєвoгo на практичний кoмпoнент, щo реалізується через систему змістового, ілюстративного та метoдичнoгo апарата підручника.

Oрієнтoваність прoцесу навчання на рoзвитoк oсoбистoсті учня, фoрмування йoгo кoмпетентнoстей спрямувалo автoрів дo висвітлення у підручнику теoретичнoгo матеріалу прoграми з геoграфії через залучення старшoкласників дo активнoгo самoстійнoгo пoшуку дoдаткoвoї інфoрмації, яка в сучаснoму світі та геoграфічній науці швидкo змінюється й зрoстає.

Автoри підручника реалізoвували кoмпетентнісну oсвіту засoбами підручника через:

1. Виділення системoутвoрюючих ідей, практичних вправ, прoблемних завдань, щo реалізують внесoк геoграфії у фoрмування світoгляду, гoтoвнoсті дo самoреалізації.

2. Системну інтеграцію навчальнoї діяльнoсті.

3. Укрупнення дидактичних oдиниць вивчення з пoглибленням внутрішньoсистемних зв'язків (з курсами геoграфії, які вже учні засвoїли в пoпередні рoки вивчення геoграфії та oснoв інших шкільних предметів).

4. Пoсилення і рoзширення кoмплекснoї практики застoсування різнoманітних знань і умінь в різних навчальних і життєвих ситуаціях.

5. Більш ширoке викoристання прoектних метoдик навчання, щo вимагають від учнів висoкoгo рівня ініціативи та самoстійнoсті, прoблемних ситуацій рoзвиваючих ініціативу, пoшукoві вміння та здібнoсті через викoристання практичнoї складoвoї прoграми з геoграфії.

6. Пoєднання традиційних і нoвих інфoрмаціoннo-кoммунікатівних технoлoгій, oсoбистіснoгo та дистанційнoгo спілкування, алгoрітмізірoванних і твoрчo-пoшукoвих метoдів у навчанні та вихoванні через напoвнення та надання можливості застoсування сайту Інтернет- підтримки видавництва «Ранoк».

7. Рoзрoбку елементарнoгo змісту діагнoстики результатів педагoгічнoгo прoцесу через систему компетентнісно-зорієнтованих запитань, вправ та тестoвих завдань (сайт Інтернет- підтримки видавництва «Ранoк»).

9.Географія (профільний рівень) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти (автори В. В. Безуглий, Г. О. Лисичарова).

Критерієм компетентнісної орієнтації підручника є співвідношення інформаційного, діяльнісного, продуктивного та репродуктивного компонентів, що визначають його головну дидактичну мету – посилення практичної спрямованості навчання, зв’язок шкільної освіти з життям.

Завдання курсу реалізуються шляхом формування ключових компетентностей та через всі компоненти підручника, зокрема оптимально підібраними включеннями і рубриками: принципи наступності і міжпредметних зв’язків реалізуються через рубрику «Пригадайте»; для розвитку самостійності учнів та забезпечення умов реалізації інформаційної компетенції запропоновано роботи за рубриками «Запитання і завдання для самоконтролю» та «Дослідження».

Досягнення очікуваних результатів компетентнісного навчання неможливе без ефективно спроектованої та реалізованої системи перевірки й оцінювання навчальних результатів, яку вчитель формує опираючись на можливості та інтелектуальний потенціал учнів, використовуючи місцевий, в тому числі, краєзнавчий матеріал. Одним із засобів формування, перевірки та оцінювання рівня сформованості предметних географічних компетенцій є застосування компетентнісно-орієнтованих завдань (англ. Programme for International Student Assessment). У міжнародних дослідженнях PISA, які визначають рівень якості освіти, у тому числі й природничо-наукову грамотність учнів, такі завдання використовуються для визначення здатності учнів використовувати природничо-наукові знання у ситуаціях, що близькі до реальних та пов'язані з різноманітними аспектами навколишньої дійсності: життя школи, суспільства, особистого життя учнів тощо. На основі аналізу сучасних методів, видів, способів і прийомів контролю навчальних досягнень учнів з географії було розроблено алгоритми проектування і застосування компетентнісно-орієнтованих завдань з географії, які компонуються у дидактичні тести, і є системою запитань і поступово ускладнених завдань специфічної форми, що вможливлює якісну, ефективну та об’єктивну оцінку структури й вимірювання рівня сформованості предметно-географічних компетентностей учнів. Дидактичний тест з географії характеризується структурою, цілісністю, якістю результатів, предметною й логічною визначеністю змісту, науковою вірогідністю, репрезентативністю та формою подавання матеріалу. Компетентнісно-орієнтовані завдання орієнтовані на знаходження учнем способів їх розв’язання з обов’язковим використанням географічних знань, умінь та сформованих раніше науково-ціннісних установок. Застосування компетентнісно-орієнтованих завдань дає змогу вчителю географії досягати кількох дидактичних цілей одночасно: виявляти рівень сформованості та розвитку предметних географічних компетенцій, оцінювати їхню спроможність самостійно здобувати знання та обирати способи діяльності, формувати інтерес до географії та досвід творчої діяльності у процесі її вивчення. За рівнем складності такі завдання поділяються :

− завдання першого рівня − передбачають застосування базових географічних знань у знайомих чітко сформульованих ситуаціях. Це можуть бути закриті тестові завдання, однокрокові задачі, інтерпретації стандартних географічних позначень та даних, завдання на розпізнавання географічних об'єктів на картах тощо;

− завдання другого рівня складності передбачають встановлення зв'язків та інтеграцію географічних знань, вмінь і навичок та науково-ціннісних установок різного тематичного спрямування. Для вирішення завдань цього рівня учням потрібно упорядковувати й застосовувати географічні знання та вміння у нестандартних ситуаціях, розв'язувати багатокрокові географічні задачі, читати карту тощо;

− третій рівень складності – це рівень міркувань. Завдання цього рівня ґрунтуються на здійсненні узагальнень, розв'язуванні проблем та обґрунтуванні висновків.

Через компетентнісно-орієнтовані завдання можлива також реалізація наскрізних змістових ліній, які є засобом інтеграції ключових та загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Наскрізні змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» у курсі географії 10 класу реалізується перш за все з огляду на зміст наскрізної теми, до якої добирається відповідна трактовка в окремих розділах і темах географії, приклади, використовуються методи і засоби навчання та здійснюються проекти і дослідження. Роль компетентнісно-орієнтованих завдань по наскрізним темам різна і залежить від змісту курсу і від того, наскільки він пов'язаний з конкретною наскрізною темою. Систематичне застосування компетентнісно-орієнтованих завдань під час виконання тематичного та підсумкового компетентнісного контролю сприятиме підвищенню ефективності процесу вивчення географії.

Можливості реалізації предметної географічної компетентності підсилено навчальними програмами курсів за вибором та факультативами, які є засобам задоволення пізнавальних і освітніх потреб старшокласників і можуть використовуватись незалежно від обраного профілю навчання. Перелік навчальних програм, які можуть бути використані при вивчені географії, розміщений у «Списку навчальних програм, підручників та посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» за посиланням на сайті ІМЗО (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/), та систематично оновлюється.

Враховуючи зміни вимог суспільства до якості надання освітніх послуг, освітнє середовище навчального закладу повинне забезпечувати ефективність впровадження вже названих підходів і напрямів діяльності, а також вдало використовувати інформаційно-освітнє навчальне середовище, пов’язане з хмарними технологіями, які набувають все більшого значення у професійній діяльності вчителів закладів загальної середньої освіти, забезпечуючи нові, динамічні і актуальні можливості, що базуються на Інтернет-технологіях, електронних додатках для освіти. Приклади використання хмарних технологій у школі:

− використання Office Web Apps-додатків (Office 365);

− електронні журнали і щоденники (http://shodennik.ua/);

− онлайн сервіси для навчального процесу, спілкування, тестування;

− системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;

− сховища файлів, спільний доступ (Dropbox, SkyDrive);

− спільна робота;

− відеоконференції;

− електронна пошта з доменом закладу;

− сервіси Google Apps;

Основні компанії, а саме: Google, Microsoft, IBM - намагаються удосконалити хмарні технології для їх впровадження в освітній процес, тому сучасні веб-сервіси у хмарі є важливою системою, завдяки якій створюються певні навчальні середовища для підвищення кваліфікації вчителів та розвитку їх професіоналізму. Актуальним стає дистанційне навчання як навчання у хмарі, яке не тільки забезпечить розвиток пізнавальної і творчої активності учнів в освітньому процесі, мобільність і актуальність освітніх ресурсів, дозволить без додаткових витрат використовувати сучасну комп’ютерну інфраструктуру, програмні засоби та послуги. Хмарні технології дають можливість залучити до освітнього процесу особисті комп’ютерні пристрої педагогічних працівників, учнів та їх батьків.

Науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, журнал «Географія. Книжковий додаток» науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм», відображають розвиток і трансформацію ідей в галузі географічної освіти. На їх сторінках висвітлюють тенденції, ідеї та найкращий досвід педагогічних працівників за всіма напрямами розвитку технологій, методик навчання та переосмислення ідей в ракурсі сьогочасної науки.

Вебінари, майстер-класи, семінари, консультації для педагогічних працівників, з розкладом яких можна ознайомитися на сторінках офіційних сайтів видавництв, стануть теж важливим навігатором у світі нових педагогічних ідей.

Пропоновані методичні рекомендації носять загальний характер і не прив’язані до жодного з підручників.

Список використаних джерел.

1. Вішнікіна Л. П. Компетентнісне навчання географії в основній школі: монографія / Л. П. Вішнікіна. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2017. – 407 с.

2. Топузов О. М. Педагогічні технології як основа творчої діяльності вчителя географії / О. М. Топузов, Л. П. Вішнікіна // Педагогічний альманах: Збірник наукових праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. – Херсон: РІПО, 2011. – Випуск 10. – С. 52–57. 5.

3. Самойленко В. М. Створення та застосування тестів у навчанні географії / В. М. Самойленко, Л. П. Вішнікіна // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. Випуск 32. – Кривий Ріг. – 2011. – С. 15–29. 8.

4. Самойленко В.М., Топузов О.М., Вішнікіна Л.П., Діброва І.О. Дидактика географії: монографія (електронна версія) / – К.: Ніка-Центр, 2013

5. Вішнікіна Л. П. Психодидактичні засади формування предметної географічної компетентності учнів / Л. П. Вішнікіна, О. М. Топузов // Український педагогічний журнал. – 2016. – № 2. – С. 65–74.

6. Вішнікіна Л. П. Підручник географії як універсальний інтегрований засіб формування предметної географічної компетентності учнів / Л. П. Вішнікіна, О. М. Топузов // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць / [ред. кол.; голов. ред. – О. М. Топузов].– К. : Педагогічна думка, 2016. – Вип. 17. – С. 60–68. 13.

7. Вішнікіна Л. П. Компетентнісно-формувальний урок географії / Л. П. Вішнікіна // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Географічні науки»: Збірник наукових праць. – Випуск № 5 / 2016 р. – С. 83–88. 14.

8. Вішнікіна Л. П. Компетентнісно-орієнтовані завдання з географії / Л. П. Вішнікіна, І. О. Діброва // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, ІІІ (32), Issue: 63. Budapest, 2015.

9. Овсюк Н. В. Формування основ економічної компетентності старшокласників у процесі навчання географії та економіки. Автореферат. Київ – 2011. С. 257

10. Овсюк Н.В. Підручник як засіб формування економічної компетентності учнів // Проблеми сучасного підручника: [зб. наук. пр.] / Ін-т педагогіки НАПН України. – К., 2010. – Вип. № 1 (10). – С. 68 – 72.

11. Гільберг Т. Г. Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках географії. Журнал «Географія та основи економіки в школі» - №4, 2009.

12. Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. К.: "К.І.С.", 2004. – С. 16-25.

Джерела Інтернету

1.Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145- 19 (закон);

http://mgov.ua/activity/education/reforma-osviti/klyuchovi-noveli-zakonu-ukrayini-pro-osvitu.html (презентація)

2.Концепція нової української школи.

https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2017/2018 навчальному році

З цього року в 6-9-х класах географія вивчатиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06. 2017 № 804.

До навчальної програми внесено зміни, пов’язані з навчанням учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним.

Основні зміни в навчальній програмі визначені в Пояснювальній записці і спрямовані на реалізацію компетентністного потенціалу предмета, корекції мети і основних завдань шкільної географії, особливостей реалізації наскрізних тем засобами географії. Відповідно оновлено структуру і зміст навчальної програми.

Зміст шкільної географічної освіти відображає комплексний підхід до вивчення географічного середовища в цілому і його просторової диференціації в умовах різних територій і акваторій Землі. Такий підхід дозволяє розглядати природні, економічні і соціальні чинники, що формують і змінюють навколишнє середовище, в їх рівноправній взаємодії. Це найбільш ефективний шлях формування системи геоекологічних, геоекономічних, соціокультурних поглядів, цінностей, відносин учнів не тільки на емоційному, а й на раціональному рівні. Таким чином, в основу змісту навчального предмета покладено значення географічного середовища для життя і діяльності людини й суспільства. Зміст шкільної географічної освіти формує в учнів основи географічного простору на місцевому, регіональному і глобальному рівнях, а також вміння правильно орієнтуватися в просторі.

Зміст навчального матеріалу предмета, що розміщений у центральній колонці таблиці, забезпечує формування ключових компетентностей, які визначають очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти) і створюють «канву» вмінь, що є основою для успішної самореалізації учнів. Тому «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» є головними при підготовці вчителя до уроку.

У правій колонці прописані наскрізні змістові лінії, які є засобом інтеграції ключових та загально предметних компетентностей навчальних предметів. Змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень. Роль окремих курсів географії за наскрізними лініями різна і залежить від змісту курсу і від того, наскільки він пов’язаний з конкретною наскрізною темою.

Так, зокрема в курсі «Загальна географія» 6 класу основні завдання першого систематичного курс нового шкільного предмета залишаються незмінними. Відкориговано очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.

Особливістю даного курсу є його насиченість загальними географічними поняттями, що складають основу теоретичних знань. Формування загальних понять в учнів здійснюється за допомогою вивчення конкретних об’єктів і явищ, у першу чергу наявних у своїй місцевості.

Розпочати вивчення географії в 6 класі доцільно з обґрунтування значення географічних знань для життя і діяльності людини. Учні повинні розуміти, для чого вони вивчають географію, вміти користуватися основними джерелами географічних знань.

Значної уваги у викладанні початкового курсу географії вимагає формування у школярів предметних умінь, які відносяться, головним чином, до роботи з картою, іншими джерелами інформації, до опису об’єктів і явищ на основі спостережень, читання графіків, діаграм тощо.

Програмою передбачено також виконання 8 практичних робіт та 2 досліджень.

Наскрізні змістові лінії реалізуються через соціально значимі
надпредметні теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про природу і суспільство в цілому та розвивають здібності застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»пов’язана з формуванням в учнів:

готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;

уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;

навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ та процесів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню:

ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;

уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

способів діяльності та моделі поведінки, що задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;

активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості.

Наприклад, при виконанні дослідження «Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів» через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, учні розуміють роль лідера й виконавця певної ролі, вміють розділити між собою завдання, що сприятиме успіху групи у виконанні проекту та його презентації.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечить:

застосовування знань про лікарські й отруйні рослини, тварин на прикладі природних комплексів своєї місцевості;

формування установок на раціональне, здорове та безпечне харчування й безпечну поведінку під час навчальних екскурсій і польових досліджень;

виявлення та розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;

розуміння значення для здоров’я людини мінеральних лікувальних та столових вод.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить здатність учнів представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, приймати рішення; планувати і розробляти заходи щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті та інші проекти що сприяють оздоровленню середовища.

Курс «Материки та океани» в 7 класі продовжує задану логіку предмета географія у змістовній і компетентнісній частинах. При вивченні фізико-географічних особливостей материків і океанів важливо забезпечити формування знань про вплив природних умов на господарську діяльність населення конкретних країн. Особливу увагу на уроках з даного курсу рекомендується приділяти питанням, що розкривають географічні та культурно-історичні особливості народів різних материків, регіонів і країн світу, які багато в чому визначаються їх взаємодією з середовищем існування, адаптацією до різних природних умов території. З цією метою доцільно включати в зміст уроків загальнокультурного плану, використовувати в характеристиці населення регіонів і країн такі поняття, як матеріальна і духовна культура, спосіб життя, типи міст, національний характер, національні символи, національні традиції, природні та культурні пам’ятники.

Діяльнісний і ціннісний компоненти значною мірою забезпечується виконанням 13 практичних робіт та 4 досліджень. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення цього курсу.

Змістові лінії у 7 класі орієнтовані на:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:

розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;

формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та дотримання правила безпечної поведінки;

Змістова лінія «Громадянська відповідальність»:

аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;

уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;

роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

толерантне ставлення до культурних надбань та традицій народів світу.

Змістова лінія «Здоров’я і безпека»:

усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання та харчування для збереження життя і здоров’я людей (зокрема на прикладі країн, що розвиваються);

розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;

формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їх вплив на життя людини.

Наприклад, після вивчення «Теми 1. Форма і рухи Землі» учні мають вміти оцінювати і характеризувати наслідки добового і річного рухів Землі на життя й діяльність людини та на основі цих умінь змоделювати оптимальний режим життя відповідно до добових та річних циклів (ритмів).

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»:

формування умінь розв’язувати елементарні економічні проблеми та уміння об’єднуватись для досягнення і реалізації спільної мети;

командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.

Важливим принципом побудови змісту курсу географії у 8 класі «Україна у світі: природа, населення» – є краєзнавчий. Особливістю даного курсу є інтеграція фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів, населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався в 7 класі.

Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт та 8 досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв’язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетентності.

Наскрізні змістові лінії у курсі «Україна у світі: природа, населення» для учнів 8 класу орієнтовані на:

змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:

усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України;

формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на природоохоронних територіях.

Наприклад, при вивченні розділу «Природні умови і ресурси України» учніобґрунтовують зміни природних умов внаслідок інтенсивного природокористування, оцінюють наслідки використання людиною природних багатств України та розуміють і пропонують шляхи їх розв’язування;

змістова лінія «Громадянська відповідальність»:

формування полікультурної поведінки, що відповідає принципам моралі та чинному законодавству України, громадянській позиції щодо збереження природи України;

розвиток умінь працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва, розуміти нагальність поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;

поваги до національної історії, культури, мови, традицій, гордості за розвиток вітчизняної географічної науки;

змістова лінія «Здоров’я і безпека»:

розуміння того, що здоров’я найвища цінність для кожної людини та суспільна цінність, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;

формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій та польових досліджень);

організацію успішної навчальної роботи зі створення здоров’язбережуваних умов;

змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:

раціональне використання ресурсів (навчальних, природних та ін.) для створення цінності, одержуючи задоволення;

розвиток уміння планувати свою діяльність, що визначає пріоритети і етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні);

уміння оцінювати переваги і ризики альтернативних варіантів і зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.

Завершується географічна освіта учнів в основній школі в 9 класі курсом «Україна і світове господарство». У 2017-2018 навчальному році вивчення географії в 9 класі здійснюватиметься за новою програмою, мета якої ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі.

Курс «Україна і світове господарство» (9 клас) розрахований на 52 години (1,5 год. на тиждень). Він включає Вступ і чотири розділи ( Розділ І. Національна економіка та світове господарство, Розділ ІІ. Первинний сектор господарства, Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства, Розділ ІV. Третинний сектор господарства, Розділ V. Глобальні проблеми людства).

У програмі відкориговано положення, що відображають питання економічної географії. Це викликано впровадженням в економічну і статистичну практику загальнодержавного класифікатора України «Види економічної діяльності» (КВЕД). Раніше використовувався загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ), який діяв з 1976 по 2003 рр. Класифікатор видів економічної діяльності відрізняється від класифікатора галузей, перш за все, самим об’єктом класифікації: якщо ЗКГНГ групує галузі, які перебувають на окремому балансі підприємства, що виробляють однорідну продукцію, то КВЕД групує конкретні види економічної діяльності. Сучасний КВЕД України відповідає Класифікації видів економічної діяльності Статистичної Комісії Євросоюзу. Остання чинна редакція документа була прийнята у 2010 році. Саме новий класифікатор дозволяє одержувати більш точну і об’єктивну інформацію за видами економічної діяльності в будь-якому необхідному розрізі і враховувати перетворення, які відбуваються в економіці країни. Він також відкриває можливість для порівняльного аналізу структури економіки України відповідно до міжнародних стандартів та визначати її місце у світі.

Тому перехід до огляду господарства за секторальною моделлю і видами економічної діяльності (КВЕД) є важливим і актуальним. Це дає можливість показати сучасну реальну картину розміщення виробництва і надання послуг, відійти від шаблонного наслідування старих схем опису економіки країни. Замість віртуальних економічних районів розглядаються реальні існуючі економічні зв’язки в різних видах діяльності. Акцентовано увагу на розкритті особливостей технології виробництва головних видів промислової продукції України, що дозволяє зрозуміти виробничі ланцюги та їх територіальний прояв. Основна мета, для якої був створений КВЕД – це визначення коду для різних видів економічної діяльності для підприємців, які займаються різними видами виробничої і невиробничої діяльності. За цими даними державні органи можуть формувати певну статистику і прогнози економічного розвитку в країні. Такий підхід до подання економічних реалій буде сприяти формуванню компетенції з напрямків економічної діяльності, основ розміщення виробництва і збуту вітчизняної продукції та усвідомлення важливості економічних відносин зі світом і місце України у цих міжнародних економічних зв’язках, а в майбутньому при виборі виду діяльності використати набуті знання.

Важлива роль у вивченні курсу географії «Україна і світове господарство» належить краєзнавчому принципу навчання, який дозволяє організувати освітній процес на безпосередньому сприйнятті досліджуваних об’єктів. Шкільне краєзнавство активізує навчальний процес, підвищує самостійну діяльність учнів, їх інтерес до науки, що є важливою умовою успішності в навчанні. Воно сприяє формуванню в дітей географічних навичок і умінь. Під час занять учні застосовують на практиці набуті знання, закріплюють їх і переводять у навички. Пізнання свого краю зміцнює любов до своєї малої Батьківщини. У регіональному курсі широко використовуються міжпредметні зв’язки, що дозволяє формувати цілісний образ регіону і вирішувати ряд завдань. Системний підхід слугує цілісному сприйняттю структури, територіальних зв’язків регіону. Комплексний підхід дозволяє розглядати територіальні системи в єдності природних і соціально-економічних процесів. Значна роль регіонального курсу у долученні учнів до пошуково-дослідницької діяльності, розвитку творчих здібностей, стимулюванні інтересу, формуванні позитивної інформації до навчання, професійній орієнтації і соціалізації.

Ефективність навчання географії багато в чому залежить від того, наскільки добре учні вміють працювати з підручником, що є важливим інструментом самоосвіти. Зміст географічного тексту важко зрозуміти і правильно оцінити без опори на карту, без долучення статистичних матеріалів, тому при організації роботи з підручником необхідно враховувати цю особливість. У процесі пояснення нового навчального матеріалу вчителю доцільно залучати статистичну інформацію, представлену у вигляді діаграм, картограм, таблиць, графіків з метою конкретизації досліджуваних теоретичних положень. Кожен об’єкт має не тільки якісні, а й кількісні характеристики. Кількісні показники надають об’єкту, явищу чітку визначеність, забезпечують доказовість та аргументованість положень. Завдання вчителя при роботі зі статистичним матеріалом – навчити учнів розуміти мову статистичних даних, оперувати ними, наводити їх як доказ, використовувати в якості аргументів та ілюстрації певних положень. Не вся статистика підлягає запам’ятовуванню, а лише важливі, ключові кількісні показники. Але з будь-яким показником повинна проводитися певна робота. Потрібно навчити школяра розуміти кількісні показники, пояснити, яким чином вони розраховуються, навчити вибирати необхідні показники, зіставляти дані, робити висновки, узагальнення, формувати теоретичні узагальнення і висновки в результаті аналізу цифрових даних. При роботі з статистичними даними звертається увага на одиниці виміру. Кількісні характеристики в шкільній географії виражаються в абсолютних показниках (т, км, кВт/год) і у відносних величинах (відсотках, частках). Останні найбільш наочно характеризують об’єкти, явища і краще запам’ятовуються, ніж абсолютні величини. Відносні показники менш схильні до змін.

Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт (7), аналітичних завдань та чотирьох досліджень. Зміст практичних робіт спрямований на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації.

Завдання курсу реалізуються шляхом формування ключових компетентностей та через наскрізні змістові лінії. Зокрема, реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» зорієнтована на:

формування цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;

розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;

уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил власної поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;

вміння робити висновки про місце України у вирішенні глобальних проблем людства;

змістова лінія «Громадянська відповідальність»:

прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи інтереси та потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;

готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності і нести відповідальність за свої дії та вчинки;

формування споживчої поведінки, орієнтованої та національного виробника; раціонального ресурсоспоживання на побутовому, регіональному, національному та глобальному рівнях;

усвідомлення глобальної взаємозалежності та особистої відповідальності під час вивчення світової економіки та національного господарства;

змістової лінії «Здоров’я і безпека»:

формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами яких є школярі; ціннісного ставлення до життя і здоров’я сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку;

розуміння переваг та можливих ризиків використання генетично-модифікованих продуктів;

застосовування знань для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків сучасних біотехнологій в АПК;

висловлювання суджень щодо можливостей використання генетично модифікованих продуктів;

змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:

уміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозування впливу географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

оцінювання можливостей для організації підприємницької діяльності у своїй місцевості;

планування діяльності своєї та групи, щодо можливих нових видів бізнесу в регіоні.

Наприклад, після вивчення «Теми 5. Виробництво тканин, одягу, взуття» учні розуміють вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва та аналізують особливості розміщення зазначених виробництв, а через реалізацію наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» порівнюють ціни аналогічних видів продукції різних виробників,пояснюють їх відмінності з урахуванням вартості сировини, робочої сили, обладнання, курсу валют тощо.

Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід передбачає посилення її практичної спрямованості, що вимагає пильної уваги педагогів до проблеми формування вмінь як одного з основних компонентів у змісті географічної освіти.

Практичні роботи, передбачені програмою, виступають найважливішим засобом посилення практичної значущості шкільної географії і є обов’язковими для виконання учнями. Практична робота визначається як діяльність, спрямована на застосування, поглиблення і розвиток знань в комплексі з формуванням необхідних для цього умінь. Особливістю організації освітнього процесу з географії є зв’язок практичних умінь і теоретичних знань, які формуються одночасно.

При проведенні практичних робіт, спрямованих на розвиток, поглиблення й застосування теоретичних знань у комплексі з формуванням необхідних для цього умінь і навичок важливо враховувати методичні особливості навчальних і тренувальних робіт, основна функція яких – формування умінь, відпрацювання прийомів навчальної діяльності, а також підсумкових робіт, основна функція яких – контролююча.

Тренувальні практичні роботи виконуються учнями в класі під керівництвом вчителя або за наданим зразком з використанням інструктивних карток, пам’яток, індивідуально, у парі або групі. Закріплення і вдосконалення вмінь може проходити не тільки в класі, але і в формі домашнього завдання, результати якого обговорюються в класі. За виконання навчальних і тренувальних робіт можна виставляти оцінки вибірково з урахуванням виконаного обсягу і якості роботи.

Підсумкові практичні роботи виконують контролюючу функцію, вони виконуються учнями в класі самостійно і обов’язково оцінюються вчителем.

Доцільно на міських, районних, міжшкільних методичних об’єднаннях вчителів визначати перелік підсумкових практичних робіт з географії (4 з кожного курсу навчання).

При підготовці до проведення практичної роботи особливу увагу необхідно звернути на організацію кожного її етапу: визначення місця на уроці для практичної роботи, джерел знань з урахуванням її змісту, форму відображення результатів діяльності учнів. Окремі роботи краєзнавчого характеру (наприклад, практична робота № 5 «Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз» в VI класі) вимагають попереднього збору необхідних матеріалів учнями.

Практичні роботи можуть виконуватися на різних етапах уроку. Тривалість практичних робіт встановлюється вчителем залежно від ступеня складності, кількості завдань та специфіки відповідної теми.

Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості, навчально-методичне забезпечення та матеріально-технічне оснащення освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (впродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються й оцінюються вчителем.

«Посилення» практичної спрямованості курсу передбачає не тільки виконання практичних робіт і досліджень, а й використання методів, прийомів і технологій спрямованих на формування умінь школярів. У навчальному процесі необхідно постійно застосовувати способи практичного навчання школярів роботі з аналізу різних джерел географічної інформації (планів, схем місцевості, карт, статистичних матеріалів, геоінформаційних ресурсів), що і становить специфіку методики навчання географії в школі.

З метою визначення відповідності результатів навчальної діяльності школярів вимогам державного стандарту та навчальної програми проводиться тематичне оцінювання. При здійсненні тематичного оцінювання перевіряється ступінь засвоєння учнями матеріалу теми або кількох тем з виставленням оцінок у класний журнал. Оцінка навчальних досягнень у порівнянні з традиційною системою оцінювання повинна бути більш змістовною, диференційованою та об’єктивною.

В основній школі в процесі вивчення географії використовуються предметні навчально-методичні комплекси (НМК), що включають: підручник, посібник для вчителя, робочий і перевірочний зошит, практикуми, матеріали на цифрових носіях, атласи, контурні карти, дидактичні картки, календарі погоди тощо.

Під час вивчення курсу географії в 9 класі «Україна і світове господарство» будуть використовуватись підручники, що успішно пройшли конкурсний відбір проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів і були вибрані загальноосвітніми навчальними закладами для використання. Їх перелік затверджено наказом МОН від 04.05.2017 № 670 до видання за кошти державного бюджету.

Кожен підручник з географії для 9 класу має свої особливості викладення змісту навчального матеріалу, дидактичні засоби посилення змістовних ліній, форми забезпечення компетентнісного підходу та організації інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

«Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Довгань Г. Д., Стадник О. Г.) видавництво «Ранок». Концептуальна особливість підручника – спрямованість на організацію самостійної діяльності учнів, розкриття їх творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. Авторський девіз – «просто про складне». Особлива увага у змісті підручника приділяється компетентнісній орієнтованості, яка реалізується як у змісті завдань, так і в методичному апараті. Зокрема, у здатності застосовувати вивчене в різноманітних навчальних та життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовувати їх, здійснювати логічні міркування, формулювати висновки. Завдання репродуктивного рівня (рубрика «Запитання та завдання для самоперевірки») спонукають учнів прочитати текст, знайти інформацію на карті, розтлумачити поняття. Завдання під рубриками «Працюємо в групах», «Дослідження», «Практична робота» відповідають дослідницькому рівню діяльності. На цьому етапі аналізуються, порівнюються, зіставляються декілька компонентів підручника (текст, карти, діаграми, графіки, таблиці) з метою виявлення закономірностей, установлення прямих та зворотних зв’язків. Рубрики «Поміркуйте», «Набуваємо практичних навичок», «Працюємо самостійно» дають можливість перетворювати навчання на дійсно творчий процес, допомагають побачити географічні закономірності навколо себе.