Опис досвіду
Гришельової Тетяни Іванівни
учителя географії та економіки
Запорізької загальноосвітньої школи І – ІІІ ст..
Апостолівської міської ради
Апостолівського району
Дніпропетровської області
Вища кваліфікаційна категорія
педагогічне звання «Вчитель-методист»
Мета: узагальнення напрацьованого матеріалу для атестації
Проблема, над якою працюю:
Застосування технології продуктивного навчання на уроках географії для формування творчої компетентної особистості
Педагогічне кредо:
Ми навчаємо не для школи, а для життя.
Сенека Молодший
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні визначено головну мету української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства [3].
Сучасна система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини. Сьогодення вимагає від освіти не лише давати молодій людині інформацію, знання і вміння відтворювати їх на репродуктивному вміння, а й навчити їх творчо застосовувати [1,2] . На мою думку, в сучасних умовах найбільш дієвою є технологія продуктивного навчання, яку розробляли російські вчені В. Ледньов, Ю. Дік та А.Хуторський, український вчений І.Підласий та ін.. Книга останнього «Продуктивний педагог» стала моєю настільною книгою і допомагає вирішувати актуальні проблеми сьогоднішньої освіти. Потенціал продуктивних методик та технологій є дуже високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як компетентність. Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. «Продуктивні — означає необхідні, дієві, міцні, постійно актуальні, сформовані на належному рівні знання та уміння» – говорить І. Підласий, підкреслюючи, що продуктом школи є людина, особистість [13].
Технологія продуктивного навчання надає можливість навчання на основі практичного життєвого досвіду, що допомагає молоді в їхньому професійному пошуку, розв'язанні їхніх соціальних, освітніх психологічних і культурних проблем. Сучасна школа передбачає таке навчання, де б використовувалися активні, інтерактивні форми та методи навчання, прогресивні педагогічні технології, які забезпечують педагогічний процес на засадах особистісно-гуманного підходу до дитини. Школі на сучасному етапі потрібні такі технології навчання, які націлені на придбання життєвих умінь, ініціюють особистісний ріст і індивідуальний, міжособистісний розвиток і взаємодію, а також самовизначення його учасників, формують компетентну цілеспрямовану особистість. Тому серед сучасних освітніх технологій продуктивному навчанню я надаю перевагу і вважаю що лише спільна продуктивна діяльність вчителя й учня може забезпечити максимальне задоволення індивідуальних інтересів обох сторін, сприяти розвиткові мотиваційно-смислової сфери діяльності дітей, створити умови для вдосконалення кожного з них [12].
Актуальність досвіду, його практична значимість
Істинне навчання — це, в першу чергу, продуктивне навчання. Розглянемо, у чому полягає його суть. Процес перетворення суб´єкта навчання полягає у перетворенні його досвіду, отже, у перетворенні суб´єкта з такого, який дечого не знає і не вміє, в такого, який це дещо знає і вміє. Це перетворення спрямоване на розуміння навчального матеріалу, запам´ятовування його, на вироблення уміння його застосовувати у різних ситуаціях. Це, так би мовити, друга частина навчальної діяльності. А перша полягає у тому, щоб одержати це дещо. Воно і є тим продуктом, результатом певної діяльності.
Звичайно, цей продукт у готовому вигляді учневі може дати сам учитель. Але його може отримати і сам учень, виявивши при цьому активність у тому, щоб сформулювати певну мету діяльності, виділити ті завдання, які потрібно буде розв´язати на шляху одержання кінцевого результату. Отже, йдеться про вияв деякої активності на шляху формулювання цілей діяльності, і не тільки цілей проміжних, оперативних, а й далеких, перспективних [13].
Я вважаю, що продуктивна дільність учня складається із трьох діяльностей:
пізнавальної, системно-декомпозиційної і власне навчальної. Таким чином у ході всієї діяльності формується перша система - циклова (зв´язка: цілі діяльності — способи реалізації — одержання інформації про досягнення даної мети і, нарешті, корекція цих способів), друга — система знань певного рівня ієрархії.
Теоретична база досвіду
Продуктивне навчання (Prodyctive Learning) як цілісна система виникла порівняно недавно. Першим освітнім проектом, який пов’язують з продуктивним навчанням, була програма нью-йоркської школи «City-as-Shcool» («Місто-як-школа», або «Школа без стін») виникла на початку 70-х років. Основна мета полягала у створенні освітньої системи, яка б забезпечила одержання загальної професійної освіти та адаптацію до нових соціально-економічних умов [10]. Кількість шкіл продуктивного навчання як альтернативних в різних країнах дедалі збільшується, але оскільки на сьогоднішній момент до проекту долучаються і загальноосвітні школи, одним з можливих шляхів розвитку продуктивної освіти є введення її прийомів та практик як доповнення до звичайного навчання у загальноосвітній старшій школі без скасування класно-урочної системи. Такий підхід пропонує Іван Підласий.
Ідею продуктивності освіти ми знаходимо у С.І. Гессека. Його основні принципи та ідеї – це освіта, налаштована на свободу дитини та її самовизначення, творчість як основа організації усіх занять (поза творчістю урок перетворюється у механічну процедуру).
А.В.Хуторський в «Евристичному навчанні» широко використовує поняття «продукти освітньої діяльності», вводячи у його зміст три основні показники: внутрішня потреба учня в самореалізації; створення власного (нового для учня) освітнього продукту, відповідного типу його діяльності (в науково-технічній, художній і культурологічній сферах) з обов’язковим творчим змістом, наявність ситуації ускладнення або проблеми, подолання якої зумовлює розвиток учнів. А.В. Хуторський підкреслює, що власні та загальні освітні продукти стають найважливішою частиною сучасної освіти від першого до випускного класу[17].
Сьогодні продуктивне навчання – це спроба вийти на новий рівень творчо організованої освіти, заснованої на інтересах підлітка, який навчається самостійно та взаємодіє з педагогами та психологами лише для консультації. Таким чином учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї власної освіти. Він – організатор своїх знань, проектувальник етапів саморозвитку.
Головна ж особливість даного підходу до навчання – створення учасниками особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів, винаходів та конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, творів, програм навчання, проектів тощо. Активність – природна властивість людини, яку треба постійно стимулювати. Вчителю треба подивитися на себе іншими очима: «Дитина вчиться сама, а я їй професійно допомагаю вчитися», «Я підтримую дитину в її самовизначенні й саморозвитку», «Я співпрацюю з дітьми».
Ціль продуктивної освіти – індивідуальний розвиток і збагачення власного досвіду й уявлень про світ. Це глобальне завдання розбите на більш вузькі: підвищення впевненості в собі, вміння подивитися на себе з іншого боку, вироблення кола життєвих цінностей, розвиток самостійності і креативності мислення, оволодіння внутрішніми ресурсами фізичного, психічного, морального самовдосконалення, розкриття творчих задатків і здібностей, опанування нових соціальних ролей, створення власного стилю поведінки, спілкування, манери вдягатися, надання можливостей одержати престижну та цікаву професію, одержання сертифікату про освіту та інші завдання[7].
Мета дослідження: розкрити значення використання технології продуктивного навчання для розвитку креативності учнів та ефективності уроків географії.
Завдання дослідження: аналіз діяльності вчителя і учнів під час використання технології продуктивного навчання, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і активізувати процес пізнання.
Ідея досвіду: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, формується як творча креативна особистість.Інноваційне значення: впровадженні комп’ютерних технологій в навчально-виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі.
Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках атмосферу зацікавленості. Під керівництвом учителя учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити. В системі продуктивного навчання здійснюється якісне оцінювання індивідуального освітнього процесу, що фіксує особисте просування кожного учня відповідно до персональних завдань і якості продукту. Акцент при оцінці робиться на умінні використовувати знання, інформацію в різних видах діяльності. У зв'язку з цим актуальними є методи, що оцінюють уміння і здатність використовувати одержанні знання в реальній діяльності (тестування, есе (реферати), портфоліо, проектна діяльність.
Під час продуктивного навчання в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти. Поняття діяльності є центральним у продуктивному навчанні. Завдяки залученню до реальних життєвих ситуацій, учні стають активними в тій сфері діяльності, яку вони обрали самі (як у нормальній ситуації у професійному житті). Тому на різних етапах уроку відбувається диференціація і індивідуалізація навчальної діяльності. Це і різнорівневі завдання під час фронтального опитування (наприклад «Ромашка», де під різним кольором містяться завдання різної складності, учень сам обирає свій рівень), і розподіл обов’язків у групах під час парної, групової чи командної роботи. Це і різнорівневі домашні завдання (за бажанням). Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Гідросфера» пропоную виконати за бажанням творчі роботи: скласти оду воді, казку про подорож неслухняної краплинки, «шифровки» (за допомогою географічних координат зашифрувати слова), малюнки тварин і рослин різних природних зон для створення «Географічного вернісажу», ребуси, кросворди та багато інших цікавих робіт.
Я вважаю, що вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можна реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу: проводять спостереження…складають таблиці… опис… порівняльну характеристику… розв’язують задачі… виявляють і пояснюють географічні закономірності… проектують майбутнє…тощо. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання».
Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття». Наприклад у 7 класі при вивченні клімату материків задається проблемне завдання: «Доведіть, що Південна Америка – найвологіший материк на Землі», «Антарктида – це холодильник Землі. Доведіть.» Значна увага приділяється картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н. Баранський: «Карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії». Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Я часто практикую творчі завдання за картою, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. Пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай пісню») тощо. Під час визначення географічних координат учні виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю. Для зацікавлення учнів на уроці використовую прийом «Дивуй». Для цього наводжу дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної активності. При цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель.
Центральну частину уроку я називаю етапом «побудови учнями знань», підкреслюючи, що діти не засвоюють передані кимось знання, етапом пошуку та розумової діяльності. Тут я запроваджую інноваційні технології, досягаю послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, використання Інтернет-ресурсів, мультимедійних технологій, урок-змагання, урок-диспут – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і учнів. В своїй роботі використовую різноманітні інтерактивні прийоми опрацювання нового матеріалу: «ажурна пилка», «спільний проект», «дискусії», «діалог», «робота в групах», «мікрофон», «коло ідей», «мозковий штурм», «інтерв’ювання», Кейс-метод тощо. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи [9, 14].
Проводжу бінарні уроки, на яких здійснюються міжпредметні зв’язки, а також активізується діяльність учнів. Бінарний урок часто називають інтегрованим. Головна перевага бінарного уроку полягає у можливості створити в учнів систему знань, допомогти уявити взаємозв’язок предметів і таким чином підвищити рівень їх знань. Бінарні уроки вимагають активної діяльності кожної дитини, тому групу необхідно готувати до їх проведення: запропонувати літературу з теми семінарського заняття, порадити узагальнити практичний досвід, придивитись до конкретного явища. Разом з учителем хімії підготувала і провела (в рамках року хімії), інтегрований урок «Екологічні проблеми Дніпропетровської області». Як сказано в Енциклопедії педагогічних технологій та інновацій, «інтегративний підхід в освіті веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність» [5].
На рубежі XIX и XX століть Дж. Дьюї, проголосивши дитину сонцем, центром педагогічного всесвіту, висунув новий принцип будови навчальних програм: «Від дитини – до світу і від світу – до дитини». В своїй роботі використовую групові форми роботи, впроваджую презентації творчих учнівських проектів по вивченню різних країн світу. Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, завдання спрямовані на розвиток фантазії: «П’ять хвилин під водою», «Подорож крапельки води», «Мої враження від перебування в Африці» тощо. Використання інтерактивної вправи «Пошук нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності. Я вважаю, що майбутнє – за системою навчання, яка вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої учитель перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання[8].
Свої уроки намагаюся проводити так, щоб хоча б один з фрагментів уроку врізався у пам’ять учнів і вони могли його згадати і через тиждень, і через рік, і змогли розповісти це своїм дітям. Все це спонукає мене до пошуку цікавих фактів, ілюстрацій, нових форм і прийомів роботи на уроках. Як і кожен вчитель, який працює творчо, з натхненням, мені приємно бачити на уроці допитливі очі учнів, їхні підняті руки на проблемне питання. Однією із форм навчання школярів, що має пошукову спрямованість є уроки-дослідження, дослідницькі завдання. Вони мають бути різні за обсягом та розраховані на різний термін виконання: короткострокові завдання, які розраховані на вирішення під час одного уроку і вимагають переосмислення раніше засвоєних знань і роботи з різними джерелами; довготермінові дослідницькі завдання, розраховані на виконання впродовж декількох уроків, протягом вивчення теми. Система таких завдань залучає ЗМІ, Інтернет до пошуку необхідної інформації. Відомо, що вплив ЗМІ на життя підлітків очевидний, який фактично формує світогляд, інтереси, моральні цінності у значної частини молоді. Тому найкраще, коли поєднується допитливість, ініціативність дітей з педагогічною спрямованістю пошукової діяльності. Наприклад, у темі «Населення України. Демографічна ситуація в Україні» пропоную дослідити зміну кількості учнів школи протягом десяти років, кількості населення свого міста, виявити основні причини зниження кількості населення в селі та в Дніпропетровській області. Аналізуючи демографічну ситуацію, запропонувати свої пропозиції, свій проект щодо поліпшення ситуації в селі, області.
Розвитку дослідницької та пошукової роботи на уроках географії сприяють нестандартні уроки – експедиції, подорожі, ділові та рольові ігри. Так урок у 9 класі на тему «Трудові ресурси і зайнятість населення», проводився у формі ділової гри «Прес-конференція». Частина учнів класу заздалегідь за допомогою вчителя готували питання для діючих осіб прес-конференції: вони виступали кореспондентами засобів масової інформації. Інша частина учнів виступали у ролі фахівців із цього питання: юрист, міністр соціальної політики, наукові співробітники, співробітник статистичного управління, співробітник служби зайнятості. Учні ретельно готувалися до уроку, добирали статистичні матеріали, готували фактичні відомості для відповіді кореспондентам. Уся інформація була зосереджена в комп'ютері, який під час конференції використовували фахівці, проектуючи на мультимедійній дошці узагальнені діаграми, графіки тощо. Такі уроки наближають учнів до реального життя, сприяють формуванню навичок самостійно працювати з додатковою літературою, розв’язувати проблемні питання.
На уроках навчання вмінням і навичкам використовую ділові ігри. Наприклад, у сьомому класі при вивченні океанів, пропоную учням такі ситуації: 1. Один з вас буде капітаном, інший - штурманом. Треба вибрати маршрут плавання з Чорного моря до берегів Північної Америки через Атлантичний океан, поставити мету експедиції, розповісти про природу тих місць, де ви побували. 2. Уявіть, що ви зазнали корабельної аварії і врятувалися на плотику. Розкажіть про те, що трапилося. Ділова гра розвиває у дітей фантазію, але фантазію реальну, засновану на придбаних знаннях, вчить міркувати, говорити, розповідати. Отже, щоб розв’язати проблему перетворення учня з об’єкта педагогічного впливу в суб’єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати інтерес та мотивацію. І з цією метою використовують прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають здивування, подив. Наприклад: Літак стартував на північ… Йшли напружені часи польоту, з моменту старту минуло більше доби. І раптом виявилось, літак йде курсом на «південь». Що сталося? Як вийшло, що літак не змінюючи напряму, йшов спочатку на північ, а потім на південь? Де це могло статися? Ця задача сприяла створенню проблемної ситуації при вивчені географічних координат.
Сьогодні вже не виникає сумнівів із приводу того, що перед освітньою системою стоїть проблема підготовки молоді до життя і діяльності за умов інформатизації суспільства. Для успішної роботи з інформацією слід уміти користуватися методами її систематизації та опрацювання, тобто володіти новими інформаційними технологіями [6]. Для себе, як для вчителя географії, у використанні інформаційних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням мультимедіа, займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. На уроці з використанням педагогічного програмового засобу за менший час встигаєш розкрити більше матеріалу, при цьому учні активно працюють на уроці і краще розуміють навіть найскладніший матеріал. В сучасних умовах впровадження в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій вважаю, що одним з напрямків модернізації системи географічної освіти в школі є впровадження інформаційних технологій навчання[16]. Майбутнє доросле життя нинішніх учнів (не важливо, професійне чи побутове) буде тісно пов'язане з комп'ютером. Тож навички роботи з ним напевно будуть корисні школярам. Географічні процеси, про які школярі повинні мати уявлення, різноманітні й численні. Ми багато пояснюємо дітям на пальцях. Комп'ютер дає унікальну можливість побачити процес своїми очима. На екрані дисплея моделюються географічні процеси, які неможливо показати в інших умовах. Використовуючи анімацію, демонструю утворення атмосферних фронтів, льодовиків, боліт і ін.. Впливаючи на зорову пам'ять, засвоєння матеріалу відбувається на більш глибокому й усвідомленому рівні. Мультимедійна презентація при поясненні вчителя виконує ілюстративну функцію. Використання великих барвистих зображень, географічних карт, фрагментів навчальних кіно- і відеофільмів та телепередач має позитивний вплив на формування чіткіших уявлень про географічні об’єкти і явища, що вивчаються. Тут можна використовувати такий прийом, як «Слайд-парад». Презентація може використовуватися у різних навчальних ситуаціях: у процесі розповіді вчителя і учнів, при узагальненні і закріпленні матеріалу. Використання проектора і екрану дає можливість суміщати на уроці роботу з програмою та інші форми діяльності: роботу по карті, глобусу, тексту підручника; виконання вправ у зошитах на друкарській основі, на контурних картах; роботу з гербарними зразками, моделями, муляжами і тому подібне. Управління зміною слайдів мультимедійної презентації здійснюється учителем, тому темп пред’явлення інформації з екрану встановлюється відповідно до рівня засвоєння матеріалу. Фрагментарний показ дозволяє давати інформацію у невеликій кількості, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Включення в презентацію завдань, тестів, запитань, дидактичних ігор різного рівня складності дозволить актуалізувати знання, що є у дітей, закріпити і узагальнити отримані в ході уроку відомості, здійснюючи індивідуальний підхід до учнів. При виникненні проблемної ситуації є можливість неодноразового повернення до потрібного слайду – для уточнення, отримання підказки у вигляді роз’яснення або вибору варіанту відповіді. Показ на екрані правильної відповіді сприятиме виконанню учнями самоперевірки. Використання електронної допомоги з текстовим матеріалом дозволить учителеві відпрацювати з дітьми основні географічні поняття. При поясненні нового матеріалу вчитель може не виводити на екран текстову інформацію, а на етапі закріплення при повторному перегляді всієї презентації або її фрагментів запропонувати учням самим скласти невеликі тексти до ілюстрацій, а потім порівняти їх з оригіналом. Різноманітна робота за змістом презентації може проводитися і після її перегляду: опис по пам’яті кадру, що сподобався; складання запитань до окремих кадрів або відеофрагментів; відповіді на запитання, поставлені вчителем до, під час або після перегляду електронної допомоги; виконання замальовок тощо. Учням при роботі з презентацією відвожу активну роль, яка не зводиться тільки до прослуховування коментарю вчителя і до перегляду відеоряду. Спираючись на зорові образи конкретних географічних або природних об’єктів і явищ, діти під керівництвом педагога учаться порівнювати, аналізувати, виділяти головне, узагальнювати. Таким чином, організовую єдиний процес розвитку образного сприйняття і розумової діяльності учнів. Крім цього, мультимедійні інтерактивні засоби (проектор і екран) дозволяють проводити навчання школярів з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп’ютерної техніки, оскільки відсутня її шкідлива дія на учнів.
В курсі «Економічна і соціальна географія світу», «Економічна і соціальна географія України», спецкурсах «Європейський вибір України» та «Країнознавство» широко застосовую завдання для учнів по створенню презентацій «Країна Європи, яку я хотів би відвідати», «Країни – сусіди України», «Канікули в Європі» та інші. Учні, які мають навички роботи з компютером, із задоволенням вдома добирають матеріали випереджальних завдань за темою уроку і за допомогою вчителя демонструють їх на уроці, даючи пояснення й коментарі. Старшокласники створюють готові презентації відповідної тематики, у яких використовують матеріали з різних джерел і застосовують свої вміння і знання з інформатики. Така індивідуальна творча робота стимулює інтерес учнів до географії, розвиває вміння і навички учнів у різних галузях знань, поглиблює міжпредметні зв’язки. При цьому необхідно лише визначити зміст презентації. Наприклад, у 10 класі при вивченні країн Західної Європи, пропоную створити рекламний проспект Франції. Першій групі рекомендується підготувати економічний проспект, другій групі - створити культурологічний проспект Франції, і.т.д.
На підсумковому уроці по темі «Країни Європи», який проводився у вигляді гри «Інтелект-фієста», учні готували творче завдання «Мій коник» у вигляді презентацій, телешоу, «Зашифрована країна», «Інтерактивна загадка» тощо. При вивченні країн сама часто застосовую використання слайдів, які дають змогу краще уявити собі особливості країни, познайомитися з визначними місцями, пам’ятками історії, культури, архітектури. Зокрема, при виченні у 10 класі теми «Держави-сусіди України. Польща», використовувала слайди державних символів та гербів найважливіших міст, що викликало зацікавленність учнів, активізувало їхню увагу та сприяло кращому запамятовуванню. При цьому розповідаю учням легенду про білого орла, що став символом Польщі і зайняв своє почесне місце на гербі та прапорі цієї держави. Розглядаючи найбільші міста країни, демонструю слайди із зображеннями панорами цих міст, їх сучасного вигляду та історичних пам’яток. При цьому активізую увагу учнів запитаннями: що вам відомо про Варшаву? Краків? Лодзь? Які галузі промисловості в них розвинуті? Які цікаві історичні памятки є в цих містах? Одним із методів, що широко використовується в продуктивній технології, є метод проектів. Переваги цього методу очевидні: це активізація і самостійної діяльності учня, і вмінь користуватися дослідницькими методами, працювати з інформацією, аналізувати її, використовувати для розв’язування конкретних практичних задач [11].
Застосування комп’ютерної техніки на уроках географії і, зокрема, під час підготовки учнівських проектів розширює можливості їх здійснення в різноманітних формах: текстовій, графічній, звуковій, динамічній. Завершення роботи учнів над проектом, як правило, є письмове або усне представлення результатів. І сааме завдяки комп’ютеру, за допомогою спеціальних программ можна швидко і красиво оформити роботу, подати її цікаво і наочно. Перевагою уроків-проектів є використання активних методів навчання. Виконуючи проект, школяр вчиться критично мислити, вирішувати складні проблеми, зважувати альтернативні думки, самостійно ухвалювати продумані рішення, реалізовувати їх. В ході підготовки і проведення уроку учні активно використовують можливості комп’ютера та різноманітні інформаційні ресурси. Приступаючи до створення проекту, я готую цікаве повідомлення про Азію; формулюю цікаві завдання; складаю план роботи та список інформаційних ресурсів. Основну мету даного проекту вбачаю в підготовці учнів до самостійного засвоєння матеріалу, формування і розвитку вміння вести пошукову і дослідницьку роботу, обробляти, зберігати текстову і графічну інформацію, аналізувати її, передавати, порівнювати і на основі порівняння синтезувати нову інформацію. В ході реалізації проекту учні отримують більш широкі, грунтовні знання з теми, що вивчається, отримують навички практичної діяльності, які стануть в нагоді в подальшому житті. Реалізація проекту викликає в учнів зацікавленість, прагнення дізнатися більше, надає можливість проявити себе. В ході роботи над проектом надаю консультації, допомагаю в пошуках інформаційних ресурсів. Результатом роботи групи є творчий звіт – презентація зібраних матеріалів. В процесі захисту презентацій учні формують уміння представляти результати своєї роботи, усвідомлюють, що по кожному завданню, проблемі може існувати декілька точок зору, декілька варіантів вирішення поставлених завдань. Дитина вчиться зіставляти, порівнювати, приймати інші точки зору. При оцінюванні змісту презентацій учнів враховую в цілому всю роботу та підводжу підсумки роботи.
Вчитель повинен постійно самовдосконалюватися. Особливо в наш час. Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. При цьому він економить час на підготовку до уроку, сили і засоби. І це не є примхою моди, це вже є потребою. Сучасний учень отримує великий обсяг наукової інформації поза школою, поза уроками. В той же час він, стає більш вимогливіший до подачі матеріалу. Крім того, використання інформаційних технологій стимулює інтерес та допитливість учнів. Філософ Відродження Піко делла Мірандола в «Промові про гідності людини» стверджував: «Людина здатна творити себе, відкривати в собі нові властивості». Тому вчителі повинні працювати над рівнем самоосвіти, творчого підходу до викладання, своєчасно розв’язувати проблеми, що виникають, вміло координувати діяльність учнів, підтримувати стимул до навчання. Треба власним прикладом учити дітей, щоб слово не розходилось зі справою.
Звичайно, цей продукт у готовому вигляді учневі може дати сам учитель. Але його може отримати і сам учень, виявивши при цьому активність у тому, щоб сформулювати певну мету діяльності, виділити ті завдання, які потрібно буде розв´язати на шляху одержання кінцевого результату. Отже, йдеться про вияв деякої активності на шляху формулювання цілей діяльності, і не тільки цілей проміжних, оперативних, а й далеких, перспективних [13].
Я вважаю, що продуктивна дільність учня складається із трьох діяльностей:
пізнавальної, системно-декомпозиційної і власне навчальної. Таким чином у ході всієї діяльності формується перша система - циклова (зв´язка: цілі діяльності — способи реалізації — одержання інформації про досягнення даної мети і, нарешті, корекція цих способів), друга — система знань певного рівня ієрархії.
Теоретична база досвіду
Продуктивне навчання (Prodyctive Learning) як цілісна система виникла порівняно недавно. Першим освітнім проектом, який пов’язують з продуктивним навчанням, була програма нью-йоркської школи «City-as-Shcool» («Місто-як-школа», або «Школа без стін») виникла на початку 70-х років. Основна мета полягала у створенні освітньої системи, яка б забезпечила одержання загальної професійної освіти та адаптацію до нових соціально-економічних умов [10]. Кількість шкіл продуктивного навчання як альтернативних в різних країнах дедалі збільшується, але оскільки на сьогоднішній момент до проекту долучаються і загальноосвітні школи, одним з можливих шляхів розвитку продуктивної освіти є введення її прийомів та практик як доповнення до звичайного навчання у загальноосвітній старшій школі без скасування класно-урочної системи. Такий підхід пропонує Іван Підласий.
Ідею продуктивності освіти ми знаходимо у С.І. Гессека. Його основні принципи та ідеї – це освіта, налаштована на свободу дитини та її самовизначення, творчість як основа організації усіх занять (поза творчістю урок перетворюється у механічну процедуру).
А.В.Хуторський в «Евристичному навчанні» широко використовує поняття «продукти освітньої діяльності», вводячи у його зміст три основні показники: внутрішня потреба учня в самореалізації; створення власного (нового для учня) освітнього продукту, відповідного типу його діяльності (в науково-технічній, художній і культурологічній сферах) з обов’язковим творчим змістом, наявність ситуації ускладнення або проблеми, подолання якої зумовлює розвиток учнів. А.В. Хуторський підкреслює, що власні та загальні освітні продукти стають найважливішою частиною сучасної освіти від першого до випускного класу[17].
Сьогодні продуктивне навчання – це спроба вийти на новий рівень творчо організованої освіти, заснованої на інтересах підлітка, який навчається самостійно та взаємодіє з педагогами та психологами лише для консультації. Таким чином учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї власної освіти. Він – організатор своїх знань, проектувальник етапів саморозвитку.
Головна ж особливість даного підходу до навчання – створення учасниками особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів, винаходів та конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, творів, програм навчання, проектів тощо. Активність – природна властивість людини, яку треба постійно стимулювати. Вчителю треба подивитися на себе іншими очима: «Дитина вчиться сама, а я їй професійно допомагаю вчитися», «Я підтримую дитину в її самовизначенні й саморозвитку», «Я співпрацюю з дітьми».
Ціль продуктивної освіти – індивідуальний розвиток і збагачення власного досвіду й уявлень про світ. Це глобальне завдання розбите на більш вузькі: підвищення впевненості в собі, вміння подивитися на себе з іншого боку, вироблення кола життєвих цінностей, розвиток самостійності і креативності мислення, оволодіння внутрішніми ресурсами фізичного, психічного, морального самовдосконалення, розкриття творчих задатків і здібностей, опанування нових соціальних ролей, створення власного стилю поведінки, спілкування, манери вдягатися, надання можливостей одержати престижну та цікаву професію, одержання сертифікату про освіту та інші завдання[7].
Мета дослідження: розкрити значення використання технології продуктивного навчання для розвитку креативності учнів та ефективності уроків географії.
Завдання дослідження: аналіз діяльності вчителя і учнів під час використання технології продуктивного навчання, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і активізувати процес пізнання.
Ідея досвіду: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, формується як творча креативна особистість.Інноваційне значення: впровадженні комп’ютерних технологій в навчально-виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі.
Висвітлення змісту досвіду
Завдання, яке я ставлю перед собою – створити на уроках географії середовище продуктивного пізнання, яке б сприяло формуванню творчої особистості, гармонійно розвиненої, активної, креативної, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, створюючи для цього на уроках атмосферу зацікавленості. Під керівництвом учителя учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити. В системі продуктивного навчання здійснюється якісне оцінювання індивідуального освітнього процесу, що фіксує особисте просування кожного учня відповідно до персональних завдань і якості продукту. Акцент при оцінці робиться на умінні використовувати знання, інформацію в різних видах діяльності. У зв'язку з цим актуальними є методи, що оцінюють уміння і здатність використовувати одержанні знання в реальній діяльності (тестування, есе (реферати), портфоліо, проектна діяльність.
Під час продуктивного навчання в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти. Поняття діяльності є центральним у продуктивному навчанні. Завдяки залученню до реальних життєвих ситуацій, учні стають активними в тій сфері діяльності, яку вони обрали самі (як у нормальній ситуації у професійному житті). Тому на різних етапах уроку відбувається диференціація і індивідуалізація навчальної діяльності. Це і різнорівневі завдання під час фронтального опитування (наприклад «Ромашка», де під різним кольором містяться завдання різної складності, учень сам обирає свій рівень), і розподіл обов’язків у групах під час парної, групової чи командної роботи. Це і різнорівневі домашні завдання (за бажанням). Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Гідросфера» пропоную виконати за бажанням творчі роботи: скласти оду воді, казку про подорож неслухняної краплинки, «шифровки» (за допомогою географічних координат зашифрувати слова), малюнки тварин і рослин різних природних зон для створення «Географічного вернісажу», ребуси, кросворди та багато інших цікавих робіт.
Я вважаю, що вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можна реалізувати через виконання творчих практичних завдань. Саме це дає можливість поєднати на уроці інтелектуальну і практичну діяльність, щоб успішно формувати в школярів географічну картину світу: проводять спостереження…складають таблиці… опис… порівняльну характеристику… розв’язують задачі… виявляють і пояснюють географічні закономірності… проектують майбутнє…тощо. Таке навчання є активним, цікавим, творчим, надає можливість для особистісного зростання школяра. Адже «особистість розвивається на полюсі творення, а не на полюсі споживання».
Важливий момент – створення ситуації проблемного навчання, щоб учень «зробив власне відкриття». Наприклад у 7 класі при вивченні клімату материків задається проблемне завдання: «Доведіть, що Південна Америка – найвологіший материк на Землі», «Антарктида – це холодильник Землі. Доведіть.» Значна увага приділяється картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н. Баранський: «Карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії». Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Я часто практикую творчі завдання за картою, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. Пропоную учням написати топографічний лист товаришеві, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками пісню («Вгадай пісню») тощо. Під час визначення географічних координат учні виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів. Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю. Для зацікавлення учнів на уроці використовую прийом «Дивуй». Для цього наводжу дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної активності. При цьому поєдную комплекс методів і прийомів, які активізують творчу пізнавальну діяльність учнів шляхом взаємовпливу вчитель-учень-учні-вчитель.
Центральну частину уроку я називаю етапом «побудови учнями знань», підкреслюючи, що діти не засвоюють передані кимось знання, етапом пошуку та розумової діяльності. Тут я запроваджую інноваційні технології, досягаю послідовного, цілеспрямованого засвоєння нового матеріалу. Уроки-подорожі, прес-конференції, уроки-дослідження, використання Інтернет-ресурсів, мультимедійних технологій, урок-змагання, урок-диспут – це саме ті уроки, які активізують навчальну діяльність учителя і учнів. В своїй роботі використовую різноманітні інтерактивні прийоми опрацювання нового матеріалу: «ажурна пилка», «спільний проект», «дискусії», «діалог», «робота в групах», «мікрофон», «коло ідей», «мозковий штурм», «інтерв’ювання», Кейс-метод тощо. Інтерактивні технології заохочують учнів допомагати один одному – вчитися навчаючи [9, 14].
Проводжу бінарні уроки, на яких здійснюються міжпредметні зв’язки, а також активізується діяльність учнів. Бінарний урок часто називають інтегрованим. Головна перевага бінарного уроку полягає у можливості створити в учнів систему знань, допомогти уявити взаємозв’язок предметів і таким чином підвищити рівень їх знань. Бінарні уроки вимагають активної діяльності кожної дитини, тому групу необхідно готувати до їх проведення: запропонувати літературу з теми семінарського заняття, порадити узагальнити практичний досвід, придивитись до конкретного явища. Разом з учителем хімії підготувала і провела (в рамках року хімії), інтегрований урок «Екологічні проблеми Дніпропетровської області». Як сказано в Енциклопедії педагогічних технологій та інновацій, «інтегративний підхід в освіті веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність» [5].
На рубежі XIX и XX століть Дж. Дьюї, проголосивши дитину сонцем, центром педагогічного всесвіту, висунув новий принцип будови навчальних програм: «Від дитини – до світу і від світу – до дитини». В своїй роботі використовую групові форми роботи, впроваджую презентації творчих учнівських проектів по вивченню різних країн світу. Творчість проявляється і у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів. Наприклад, завдання спрямовані на розвиток фантазії: «П’ять хвилин під водою», «Подорож крапельки води», «Мої враження від перебування в Африці» тощо. Використання інтерактивної вправи «Пошук нової інформації» спонукає учнів до використання Інтернету, а також прищеплює навички дослідницької діяльності. Я вважаю, що майбутнє – за системою навчання, яка вкладається в схему «учень – технологія – вчитель», за якої учитель перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання[8].
Свої уроки намагаюся проводити так, щоб хоча б один з фрагментів уроку врізався у пам’ять учнів і вони могли його згадати і через тиждень, і через рік, і змогли розповісти це своїм дітям. Все це спонукає мене до пошуку цікавих фактів, ілюстрацій, нових форм і прийомів роботи на уроках. Як і кожен вчитель, який працює творчо, з натхненням, мені приємно бачити на уроці допитливі очі учнів, їхні підняті руки на проблемне питання. Однією із форм навчання школярів, що має пошукову спрямованість є уроки-дослідження, дослідницькі завдання. Вони мають бути різні за обсягом та розраховані на різний термін виконання: короткострокові завдання, які розраховані на вирішення під час одного уроку і вимагають переосмислення раніше засвоєних знань і роботи з різними джерелами; довготермінові дослідницькі завдання, розраховані на виконання впродовж декількох уроків, протягом вивчення теми. Система таких завдань залучає ЗМІ, Інтернет до пошуку необхідної інформації. Відомо, що вплив ЗМІ на життя підлітків очевидний, який фактично формує світогляд, інтереси, моральні цінності у значної частини молоді. Тому найкраще, коли поєднується допитливість, ініціативність дітей з педагогічною спрямованістю пошукової діяльності. Наприклад, у темі «Населення України. Демографічна ситуація в Україні» пропоную дослідити зміну кількості учнів школи протягом десяти років, кількості населення свого міста, виявити основні причини зниження кількості населення в селі та в Дніпропетровській області. Аналізуючи демографічну ситуацію, запропонувати свої пропозиції, свій проект щодо поліпшення ситуації в селі, області.
Розвитку дослідницької та пошукової роботи на уроках географії сприяють нестандартні уроки – експедиції, подорожі, ділові та рольові ігри. Так урок у 9 класі на тему «Трудові ресурси і зайнятість населення», проводився у формі ділової гри «Прес-конференція». Частина учнів класу заздалегідь за допомогою вчителя готували питання для діючих осіб прес-конференції: вони виступали кореспондентами засобів масової інформації. Інша частина учнів виступали у ролі фахівців із цього питання: юрист, міністр соціальної політики, наукові співробітники, співробітник статистичного управління, співробітник служби зайнятості. Учні ретельно готувалися до уроку, добирали статистичні матеріали, готували фактичні відомості для відповіді кореспондентам. Уся інформація була зосереджена в комп'ютері, який під час конференції використовували фахівці, проектуючи на мультимедійній дошці узагальнені діаграми, графіки тощо. Такі уроки наближають учнів до реального життя, сприяють формуванню навичок самостійно працювати з додатковою літературою, розв’язувати проблемні питання.
На уроках навчання вмінням і навичкам використовую ділові ігри. Наприклад, у сьомому класі при вивченні океанів, пропоную учням такі ситуації: 1. Один з вас буде капітаном, інший - штурманом. Треба вибрати маршрут плавання з Чорного моря до берегів Північної Америки через Атлантичний океан, поставити мету експедиції, розповісти про природу тих місць, де ви побували. 2. Уявіть, що ви зазнали корабельної аварії і врятувалися на плотику. Розкажіть про те, що трапилося. Ділова гра розвиває у дітей фантазію, але фантазію реальну, засновану на придбаних знаннях, вчить міркувати, говорити, розповідати. Отже, щоб розв’язати проблему перетворення учня з об’єкта педагогічного впливу в суб’єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання, нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати інтерес та мотивацію. І з цією метою використовують прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають здивування, подив. Наприклад: Літак стартував на північ… Йшли напружені часи польоту, з моменту старту минуло більше доби. І раптом виявилось, літак йде курсом на «південь». Що сталося? Як вийшло, що літак не змінюючи напряму, йшов спочатку на північ, а потім на південь? Де це могло статися? Ця задача сприяла створенню проблемної ситуації при вивчені географічних координат.
Сьогодні вже не виникає сумнівів із приводу того, що перед освітньою системою стоїть проблема підготовки молоді до життя і діяльності за умов інформатизації суспільства. Для успішної роботи з інформацією слід уміти користуватися методами її систематизації та опрацювання, тобто володіти новими інформаційними технологіями [6]. Для себе, як для вчителя географії, у використанні інформаційних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням мультимедіа, займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. На уроці з використанням педагогічного програмового засобу за менший час встигаєш розкрити більше матеріалу, при цьому учні активно працюють на уроці і краще розуміють навіть найскладніший матеріал. В сучасних умовах впровадження в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій вважаю, що одним з напрямків модернізації системи географічної освіти в школі є впровадження інформаційних технологій навчання[16]. Майбутнє доросле життя нинішніх учнів (не важливо, професійне чи побутове) буде тісно пов'язане з комп'ютером. Тож навички роботи з ним напевно будуть корисні школярам. Географічні процеси, про які школярі повинні мати уявлення, різноманітні й численні. Ми багато пояснюємо дітям на пальцях. Комп'ютер дає унікальну можливість побачити процес своїми очима. На екрані дисплея моделюються географічні процеси, які неможливо показати в інших умовах. Використовуючи анімацію, демонструю утворення атмосферних фронтів, льодовиків, боліт і ін.. Впливаючи на зорову пам'ять, засвоєння матеріалу відбувається на більш глибокому й усвідомленому рівні. Мультимедійна презентація при поясненні вчителя виконує ілюстративну функцію. Використання великих барвистих зображень, географічних карт, фрагментів навчальних кіно- і відеофільмів та телепередач має позитивний вплив на формування чіткіших уявлень про географічні об’єкти і явища, що вивчаються. Тут можна використовувати такий прийом, як «Слайд-парад». Презентація може використовуватися у різних навчальних ситуаціях: у процесі розповіді вчителя і учнів, при узагальненні і закріпленні матеріалу. Використання проектора і екрану дає можливість суміщати на уроці роботу з програмою та інші форми діяльності: роботу по карті, глобусу, тексту підручника; виконання вправ у зошитах на друкарській основі, на контурних картах; роботу з гербарними зразками, моделями, муляжами і тому подібне. Управління зміною слайдів мультимедійної презентації здійснюється учителем, тому темп пред’явлення інформації з екрану встановлюється відповідно до рівня засвоєння матеріалу. Фрагментарний показ дозволяє давати інформацію у невеликій кількості, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Включення в презентацію завдань, тестів, запитань, дидактичних ігор різного рівня складності дозволить актуалізувати знання, що є у дітей, закріпити і узагальнити отримані в ході уроку відомості, здійснюючи індивідуальний підхід до учнів. При виникненні проблемної ситуації є можливість неодноразового повернення до потрібного слайду – для уточнення, отримання підказки у вигляді роз’яснення або вибору варіанту відповіді. Показ на екрані правильної відповіді сприятиме виконанню учнями самоперевірки. Використання електронної допомоги з текстовим матеріалом дозволить учителеві відпрацювати з дітьми основні географічні поняття. При поясненні нового матеріалу вчитель може не виводити на екран текстову інформацію, а на етапі закріплення при повторному перегляді всієї презентації або її фрагментів запропонувати учням самим скласти невеликі тексти до ілюстрацій, а потім порівняти їх з оригіналом. Різноманітна робота за змістом презентації може проводитися і після її перегляду: опис по пам’яті кадру, що сподобався; складання запитань до окремих кадрів або відеофрагментів; відповіді на запитання, поставлені вчителем до, під час або після перегляду електронної допомоги; виконання замальовок тощо. Учням при роботі з презентацією відвожу активну роль, яка не зводиться тільки до прослуховування коментарю вчителя і до перегляду відеоряду. Спираючись на зорові образи конкретних географічних або природних об’єктів і явищ, діти під керівництвом педагога учаться порівнювати, аналізувати, виділяти головне, узагальнювати. Таким чином, організовую єдиний процес розвитку образного сприйняття і розумової діяльності учнів. Крім цього, мультимедійні інтерактивні засоби (проектор і екран) дозволяють проводити навчання школярів з безумовним дотриманням санітарних норм використання комп’ютерної техніки, оскільки відсутня її шкідлива дія на учнів.
В курсі «Економічна і соціальна географія світу», «Економічна і соціальна географія України», спецкурсах «Європейський вибір України» та «Країнознавство» широко застосовую завдання для учнів по створенню презентацій «Країна Європи, яку я хотів би відвідати», «Країни – сусіди України», «Канікули в Європі» та інші. Учні, які мають навички роботи з компютером, із задоволенням вдома добирають матеріали випереджальних завдань за темою уроку і за допомогою вчителя демонструють їх на уроці, даючи пояснення й коментарі. Старшокласники створюють готові презентації відповідної тематики, у яких використовують матеріали з різних джерел і застосовують свої вміння і знання з інформатики. Така індивідуальна творча робота стимулює інтерес учнів до географії, розвиває вміння і навички учнів у різних галузях знань, поглиблює міжпредметні зв’язки. При цьому необхідно лише визначити зміст презентації. Наприклад, у 10 класі при вивченні країн Західної Європи, пропоную створити рекламний проспект Франції. Першій групі рекомендується підготувати економічний проспект, другій групі - створити культурологічний проспект Франції, і.т.д.
На підсумковому уроці по темі «Країни Європи», який проводився у вигляді гри «Інтелект-фієста», учні готували творче завдання «Мій коник» у вигляді презентацій, телешоу, «Зашифрована країна», «Інтерактивна загадка» тощо. При вивченні країн сама часто застосовую використання слайдів, які дають змогу краще уявити собі особливості країни, познайомитися з визначними місцями, пам’ятками історії, культури, архітектури. Зокрема, при виченні у 10 класі теми «Держави-сусіди України. Польща», використовувала слайди державних символів та гербів найважливіших міст, що викликало зацікавленність учнів, активізувало їхню увагу та сприяло кращому запамятовуванню. При цьому розповідаю учням легенду про білого орла, що став символом Польщі і зайняв своє почесне місце на гербі та прапорі цієї держави. Розглядаючи найбільші міста країни, демонструю слайди із зображеннями панорами цих міст, їх сучасного вигляду та історичних пам’яток. При цьому активізую увагу учнів запитаннями: що вам відомо про Варшаву? Краків? Лодзь? Які галузі промисловості в них розвинуті? Які цікаві історичні памятки є в цих містах? Одним із методів, що широко використовується в продуктивній технології, є метод проектів. Переваги цього методу очевидні: це активізація і самостійної діяльності учня, і вмінь користуватися дослідницькими методами, працювати з інформацією, аналізувати її, використовувати для розв’язування конкретних практичних задач [11].
Застосування комп’ютерної техніки на уроках географії і, зокрема, під час підготовки учнівських проектів розширює можливості їх здійснення в різноманітних формах: текстовій, графічній, звуковій, динамічній. Завершення роботи учнів над проектом, як правило, є письмове або усне представлення результатів. І сааме завдяки комп’ютеру, за допомогою спеціальних программ можна швидко і красиво оформити роботу, подати її цікаво і наочно. Перевагою уроків-проектів є використання активних методів навчання. Виконуючи проект, школяр вчиться критично мислити, вирішувати складні проблеми, зважувати альтернативні думки, самостійно ухвалювати продумані рішення, реалізовувати їх. В ході підготовки і проведення уроку учні активно використовують можливості комп’ютера та різноманітні інформаційні ресурси. Приступаючи до створення проекту, я готую цікаве повідомлення про Азію; формулюю цікаві завдання; складаю план роботи та список інформаційних ресурсів. Основну мету даного проекту вбачаю в підготовці учнів до самостійного засвоєння матеріалу, формування і розвитку вміння вести пошукову і дослідницьку роботу, обробляти, зберігати текстову і графічну інформацію, аналізувати її, передавати, порівнювати і на основі порівняння синтезувати нову інформацію. В ході реалізації проекту учні отримують більш широкі, грунтовні знання з теми, що вивчається, отримують навички практичної діяльності, які стануть в нагоді в подальшому житті. Реалізація проекту викликає в учнів зацікавленість, прагнення дізнатися більше, надає можливість проявити себе. В ході роботи над проектом надаю консультації, допомагаю в пошуках інформаційних ресурсів. Результатом роботи групи є творчий звіт – презентація зібраних матеріалів. В процесі захисту презентацій учні формують уміння представляти результати своєї роботи, усвідомлюють, що по кожному завданню, проблемі може існувати декілька точок зору, декілька варіантів вирішення поставлених завдань. Дитина вчиться зіставляти, порівнювати, приймати інші точки зору. При оцінюванні змісту презентацій учнів враховую в цілому всю роботу та підводжу підсумки роботи.
Вчитель повинен постійно самовдосконалюватися. Особливо в наш час. Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. При цьому він економить час на підготовку до уроку, сили і засоби. І це не є примхою моди, це вже є потребою. Сучасний учень отримує великий обсяг наукової інформації поза школою, поза уроками. В той же час він, стає більш вимогливіший до подачі матеріалу. Крім того, використання інформаційних технологій стимулює інтерес та допитливість учнів. Філософ Відродження Піко делла Мірандола в «Промові про гідності людини» стверджував: «Людина здатна творити себе, відкривати в собі нові властивості». Тому вчителі повинні працювати над рівнем самоосвіти, творчого підходу до викладання, своєчасно розв’язувати проблеми, що виникають, вміло координувати діяльність учнів, підтримувати стимул до навчання. Треба власним прикладом учити дітей, щоб слово не розходилось зі справою.
Немає коментарів:
Дописати коментар